Скорина про себе самого. Біографічний та автобіографічний контексти (До 530-річчя від дня народження Францішка Скорини, 1486–1540 (1541–?) та до 500-річчя від виходу його Біблії)

Autor

DOI:

https://doi.org/10.32612/uw.2543618x.2018.pp.59-69

Słowa kluczowe:

Franciszek Skoryna, druki Skoryny, Włodzimierz Monomach, metropolita kijowski Hilarion

Abstrakt

W artykule autorka stara się udowodnić, że Franciszka Skorynę można uważać za kontynuatora Włodzimierza Monomacha, który jako jeden z pierwszych napisał o sobie samym w Pouczeniu, adresowanym do dzieci. Tak jak metropolita kijowski Hilarion w Słowie o prawie i łasce Skoryna wielokrotnie podkreśla wyższość Nowego Testamentu nad Starym i pisze, że należenie do czasów Nowego Testamentu jest przywilejem, który nakłada obowiązki. Podkreśla, że posługuje się „słowiańskim językiem”, jest Słowianinem, Rusinem, Rutenem, pochodzi z narodu ruskiego. Pisał, że temu „przyrodzonemu narodowi” pragnie służyć „ku nauce”.

Wyświetlenia: 40Pobrania: 1

Pobrania

Statystyki pobrań niedostępne.

Bibliografia

Adamczyk M., Posłowie, [w:] Franciszek Skoryna z Połocka ‒ życie i pisma, wybór tekstów, przeł. i oprac. M. Walczak-Mikołajczakowa, A. Naumow, red. A. Naumow, M. Walczak-Mikołajczakowa, Gniezno 2007, s. 216 ‒ 218.

Naumow A., Rusin na szlakach renesansowej Europy, [w:] Franciszek Skoryna z Połocka ‒ życie i pisma, wybór tekstów, przeł. i oprac. M. Walczak-Mikołajczakowa, A. Naumow, red. A. Naumow, M. Walczak-Mikołajczakowa, Gniezno 2007, s. 9 ‒ 36.

Powieść minionych lat, przeł., oprac. F. Sielicki, Wrocław ‒ Warszawa ‒ Kraków 1999.

Анічэнка У. В., Скарынінская, спадчына у рукапісах яго паслядоунікау на Украіне, [в :] Францыск Скарына і яго час : Энцыклапедычны даведнік, Мінск 1988, с. 499 ‒ 500.

Журавскі А. І., Імя і прозвішча Францыска Скарыны, [в :] Францыск Скарына і яго час. Энцыклапедычны даведнік, Мінск 1988, с. 343 ‒ 344.

Ісаєвич Я., Скорина і початок книгодрукування на Україні, [в :] Францыск Скарына і яго час : Энцыклапедычны даведнік, Мінск 1988, с. 493 ‒ 494.

Історія української літератури, т. 2: Давня література (друга половина XVI ‒ XVIII ст.), ред. В. Сулима, М. Сулима, Київ 2014.

Калеснік У. А., Францыск Скарына і яго час, [ в :] Францыск Скарына і яго час. Энцыклапедычны даведнік, Мінск 1988, с. 218 ‒ 219.

Ковальчук Г., Вклад члена – корреспондента АН УССР П. Н. Попова в изучение книжной культуры [ в :] Берковские чтения 2015.

Книжная культура в контексте международных контактов : Материалы третьей Международной научной конференции в Минске 26 ‒ 27 мая 2015 года, Минск‒Москва 2015, с. 188 ‒ 193.

Ковальчук Г., Изучение и популяризация наследия Франциска Скорины украинским ученым П. Н. Поповым [ в :] Матэрыялы ХІ Міжнародных кнігазнавчых чытання в Мінску 16 ‒ 17 красавіка 2015 г., „ Кніжная куль – тура Беларусі ХІ‒ пачатку ХХ ст.”, складальнікі : Г. У. Кірєева, Т. А. Са – пега, А. А. Суша, Мінск 2015, с. 18 ‒ 22.

Лист Сергія Маслова до Юрія Меженка від 27 вересня 1932 року, Інститут рукописів Національної Бібліотеки України ім. Вернадського, фонд 33 (архів Сергія Маслова), од. зб. 4893.

Українська література X І‒ XVI ІІ ст. Хрестоматія з коментарями, y поряд. Є. А. Карпіловська, Л. О. Тарновецька, Чернівці 1997. Яременко Ол., Др Франціск-Георгій Скорина, його життя та літературна і видавнича діяльність, „Літературно-науковий вісник” 1923, книга ІХ, за падолист, с. 253 ‒ 259.

Przegląd Środkowo-Wschodni - okładka 3/2018

Opublikowane

27.04.2018

Jak cytować

Соболь, В. (2018). Скорина про себе самого. Біографічний та автобіографічний контексти (До 530-річчя від дня народження Францішка Скорини, 1486–1540 (1541–?) та до 500-річчя від виходу його Біблії). Przegląd Środkowo-Wschodni, 3, 59-69. https://doi.org/10.32612/uw.2543618x.2018.pp.59-69